Літо

Якщо чесно,коли я переходила в наступний клас,я думала,що літо мене буде непогане.Але мої надії так і залишилися надіями.

В мене немає можливості кудись поїхати,піти погуляти з друзями,бо в мене немає грошей.Зовсім немає.Я бомж.

В мене хвора баба.Виявляється в неї проблеми з серцем,про які ми не знали.А їй було шкода дати гроші,щоб купити ліки.А так,як ми живемо разом,ми(я,мама і сестра) повинні тепер за нею доглядати.Ви не знаєте на скільки я хочу,щоб вона померла.Я знаю,що так дуже погано говорити,але ви не знаєте,яка є баба.

В неї через серце пішли проблеми на ноги і вона не моде на них ходити.Вона цілий час лежить.В неї є вже пролежні.Хто не знає,це відкриті рани,які виникають,коли довго лежиш в одній позі.

Рухатися вона не хоче зовсім,а підняти її тяжко,бо важить десь 100 кг.Чесно.

Я не знаю, що буде дальше.Грошей немає зовсім.Боргів дофіга.Мама працює,як проклята.А баба лежить,як труп і кричить на нас,щоб ми її не рухали.

Вибачте,але мені потрібно було виговоритися.Хочу, щоб вона померла,бо з одного боку,так буде краще і для неї,ніж помалу помирати і нас мучити.

Я не знаю, як буде цим літом.Як буде на наступний рік.Я 11 клас і в мене ЗНО.

Одне я знаю точно.Цей рік я запам’ятаю на довго.

Advertisements

Як я сюди попала

Почнемо з того,що я буду Анастасія. Перед тим,як почати писати,я хотіла не називати своє ім’я.Але подумала і,блін,ніби моє ім’я вам щось скаже.Та дівчат з моїм іменем багато.

І так,почнемо.Я Анастасія і я постараюся передати всі “чудові” моменти життя.Ні,ви не подумайте щось погане.Життя-чудова річ,але коли в тебе на кожному кроці чекають якійсь негаразди,воно якось втрачає свій смак.Серйозно.

В мене тоже зараз чорна смуга,ну в мене все життя чорна смуга,але це не суть.Зараз ви полумаєте,що я напишу:”Ах,я вже давно мріяла почати писати блог і нарешті вирішила здійснити свою мрію”.Ні.Ок,признаюся в мене була ідея,так написати,але я вирішила,нехай буде,як є.

Я є закрита людина.Я є дуже закрита людина.Я нікому не розказую про свої проблеми і т.д.Не тому,що немаю друзів,а тому,що не можу я розказати.Натура в мене така.І я вирішила писати тут.А що,всі люди,які це колись в майбутньому це прочитають,навіть уявляти не будуть,як я виглядаю.Ніхто мене не буде знати.І я нікого також.

Ваша,А.